Перебенесюк Віктор: публікації, видання, галерея, новини, веб-ресурси. Біографія. Perebenesiuk author's site. Biography

Перебенесюк Віктор Петрович – український науковець, видавець, підприємець, громадський діяч. Народився 11 січня 1954 року в радгоспі Волго-Донський, тепер селище Зеленолугське Мартиновського району Ростовської області Російської Федерації. Батьки – корінні волиняни, найближчі предки походять з міщан, далекі – з козаків. Дитинство і шкільні роки пройшли в містечку Костопіль на Рівненщині. З 1969 р. життя і діяльність пов’язані з Києвом.

Технічну освіту здобував в Київському політехнікумі зв’язку (технік, 1975) та Одеському електротехнічному інституті зв'язку імені О. С. Попова (інженер, 1981), гуманітарну – в Київському інституті політології та соціального управління (політолог, викладач, 1991) та Російській академії управління (кандидат філософських наук, 1992). Стажувався в Українському науковому інституті Гарвардського університету за програмою Social Science Research Council, США (1995).

Трудовий шлях пройшов від робітничих до керівних посад (1972-2014). Засновник і керівник рекламно-маркетингової компанії «Прайм» (1996-1997), видавничого підприємства «ВІП» (1999-2012), туристичної агенції «ВІП Тревел Асістенс» (2002-2012). Ветеран праці. Офіцер запасу. Одружений. Має сина, доньку та четверо внуків.

Автор книг «Межцерковные отношения и межцерковные конфликты на Украине», «Соціальні конфлікти і молодь», «Релігія. Церква. Молодь», «Соціальні конфлікти в Україні: потенціал, сфери розгортання, проблеми розв’язання», численних наукових розвідок, доповідей, статей. Учасник багатьох наукових зібрань, в тому числі 36-ї конференції Асоціації міжнародних досліджень, Чикаго, США (1995), конгресу Міжнародної соціологічної асоціації, Білефільд, ФРН (1994). Працював старшим науковим співробітником, вченим секретарем Українського НДІ проблем молоді (1992-1995).

Видавець 29 книг, більшість з яких належить до наукової та навчальної літератури, 13 – присвячено проблемам релігії і церкви. Серед виданих книжок варто виділити серію «Церкви і релігійні організації України» (2001-2004), монографію «Державне управління: плани і проекти економічного розвитку» (2006), «Русско-украинский толковый словарь терминов рынка недвижимости» (2008), репринт творів Д. Антоновича «Триста років українському театру» (2003), видання творів сучасних діячів літератури і мистецтва І.Р. Стратія, В.О. Ракочі, В.І. Доценко тощо. Засновник і головний редактор журналу “Партнерство” (2000-2012).

Активний учасник громадського життя. Неодноразово обирався лідером первинних осередків громадських організацій, працював на комсомольській (1979-1985) та партійній (1985-1990) роботі у Києві та Київській області. Обирався депутатом Радянської районної ради м. Києва (1987), балотувався кандидатом в народні депутати України за списком Всеукраїнського об’єднання християн (2002). Засновник та керівник громадської організації “Центр вивчення конфліктів”, благодійного фонду “Віче” (2001-2012).

Нагороджений орденом святих Кирила і Мефодія (2004), медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1986), дипломом третього ступеня ВДНГ УРСР (1986) тощо.